невловний
НЕВЛО́ВНИЙ, а, е.
Те саме, що невлови́мий 2.
Повітря торкалося чола ледь чутними доторками, лишало на губах невловні пахощі... (Л. Первомайський);
Сам Кульбака зник .. Шукайте його тепер, зайдисвіта, серед невловимих степових міражів (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)