невротизація
НЕВРОТИЗА́ЦІЯ, її, ж., мед.
1. Перебування людини або тварини в умовах, які призводять до невротичного стану.
Доведено, що тривала невротизація піддослідних тварин сприяє розвиткові злоякісних пухлин (з наук. літ.);
Повсюди панує підвищена невротизація, що виражається насамперед в емоційній нестійкості, надмірній рефлекторності, тривозі, “затиснутості”, пониженій здатності до самореалізації й відновлення власного психічного здоров'я (з наук.-попул. літ.).
2. Хірургічна операція з підшивання пошкодженого нерва.
Словник української мови (СУМ-20)