невідання
НЕВІ́ДАННЯ, я, с.
Незнання, непоінформованість.
За час війни, за всі місяці болісного невідання про Василеву долю Надія багато наслухалась .. втішань (Яків Баш).
(1) У неві́данні – не знаючи.
– Так чого ж тікати було? Порфир знизав плечима в щирому невіданні: – Сам не знаю. Якийсь біс накотився... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)