негація
НЕГА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.
1. Заперечення, невизнання чого-небудь, негативне ставлення до чогось.
То регіт вагання, критики, негації, регіт з людського деспотизму, звірючості (І. Нечуй-Левицький);
Не треба закликати до беззастережних негацій усього, що твориться поза нашим середовищем (з газ.).
2. Негативний бік, вияв чого-небудь; щось негативне.
Життя стає більше заорганізованим, зв'язаним, посилюється зовнішня детермінація за рахунок особистого. І до всього – чимало негацій: нестатки, дефіцити, бюрократизм, корумпованість (з наук.-попул. літ.);
– Мене попередили: на тому боці дроту – жінка пенсійного віку, що страждає від гіпертонії. Вітаюся. Як завжди, заспокоююю, обіцяю швидко зняти негації (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)