негодонька
НЕГО́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до него́да.
Після зими й негодоньки зацвіли садки (Л. Боровиковський);
Реве, гуде негодонька (Леся Українка);
Минується негодонька й доленька настане (Я. Щоголів).
Словник української мови (СУМ-20)