неголений
НЕГО́ЛЕНИЙ, а, е.
Якого не поголили (про обличчя, бороду і т. ін.).
Одежа на ньому абияка, сорочка розхристана, чоботи порвані, .. борода неголена... (Г. Квітка-Основ'яненко);
Береза відчув, як спалахнули його неголені щоки (М. Томчаній);
// Який не поголився; із зарослою бородою.
– Заріс чоловік, неголений та й такий, як старець (Л. Мартович);
Грузовик викотився з-поза дерев і вперся в шлагбаум. Васьков, як завжди неголений, аж до азарту веселий, висунувся з кабіни (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)