негостинність
НЕГОСТИ́ННІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. негости́нний.
Вона хотіла напекти й наварить, щоб усе було, як у людей, щоб ніхто її не обсудив за скупість та негостинність (С. Чорнобривець);
Христя не докопувалася причини материної негостинності, а просто не ходила туди, та й годі (М. Ю. Тарновський).
Словник української мови (СУМ-20)