недовчений

НЕДОВЧЕ́НИЙ, НЕДОУ́ЧЕНИЙ, а, е.

Який не пройшов повного курсу якої-небудь науки, не вивчився до кінця.

Наркис Уведенський був попович з хутора Совки – недовчений семінарист, вигнаний з семінарії за участь у експропріації поштової контори на Деміївці (Ю. Смолич);

Справді, він виглядав смішно, невдаха-мандрівник, що застряв у глухому містечку, наївний мрійник, недовчений ескулап (Л. Дмитерко);

[Вікторія:] Це ж тільки ти недоучений. Я у свій час закінчила повну середню (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. недовчений — недовче́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недовчений — див. неосвічений  Словник синонімів Вусика
3. недовчений — недоучений, -а, -е. Який не пройшов повного курсу якої-небудь науки, не вивчився до кінця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недовчений — Недовчений гірше простака. Бо вважає, що він все знає.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. недовчений — НЕДОВЧЕ́НИЙ, НЕДОУ́ЧЕНИЙ, а, е. Який не пройшов повного курсу якої-небудь науки, не вивчився до кінця. Нарксис Уведенський був попович з хутора Совки — недовчений семінарист...  Словник української мови в 11 томах
6. недовчений — Недовчений, -а, -е Недоученный.  Словник української мови Грінченка