недогризок
НЕДО́ГРИЗОК, зка, ч., розм.
1. Недоїдений, недогризений шматок чого-небудь або залишок недоїденої їжі.
На столі й біля столу – розкидано чимало крихот та недогризків (С. Черкасенко);
[Марія:] Та бач... голодно дуже у нас. Чи не можна... може, сухарів... може, недогризків якихось... бо діти плачуть (В. Собко);
– Ти часом не можеш мені сказати, звідки походить слово Харків? – питає Огей, беручи з рук приятеля шматок ковбаси й недогризок хліба (Олесь Досвітній).
2. перен. Невеликий шматочок якого-небудь предмета, малопридатний для використання.
Коло нефарбованого старого стола, на якому .. валявся недогризок олівця, сиділо двоє (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)