недожатий

НЕДОЖА́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до недожа́ти¹.

Шугнуло вгору недожате на могилі жито, як ліс, живими тінями в рожевій імлі заметушились женці (С. Васильченко);

Дожинаючи ниву, женці залишають трохи недожатих стебел з колосками “Спасові на бороду” (О. Воропай).

Словник української мови (СУМ-20)