недолюблювати

НЕДОЛЮ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, НЕДОЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НЕДОЛЮБИ́ТИ, лю, биш, док., кого, що.

Відчувати неприязнь, неприхильність, несхильність до кого-, чого-небудь; не любити.

Меншої дочки генеральша недолюблювала (Панас Мирний);

[Олеся:] А мама гніваються на мене, що я городської одежі недолюблюю (М. Кропивницький);

– Не хоче, щоб Яків слухав його розмову, – догадується Марія, знаючи, що Терентій недолюбляє свого брата і найбільше за те, що треба ж буде не сьогодні-завтра ділитися господарством (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. недолюблювати — недолю́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. недолюблювати — див. ненавидіти  Словник синонімів Вусика
3. недолюблювати — -юю, -юєш і недолюбляти, -яю, -яєш, недок., перех. Відчувати неприязнь, неприхильність, несхильність до кого-, чого-небудь; не любити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недолюблювати — Несподобувати, несподобати, понесподобувати  Словник чужослів Павло Штепа
5. недолюблювати — НЕДОЛЮ́БЛЮВАТИ (НЕДОЛЮБЛЯ́ТИ) кого, що або кого, чого (відчувати неприязнь до кого-, чого-небудь), НЕПОЛЮБЛЯ́ТИ, КОСИ́ТИСЯ на кого-що (виражати свою неприязнь очима, поглядом). Всіляких нарад Трохим Сидорович недолюблював (О.  Словник синонімів української мови
6. недолюблювати — НЕДОЛЮ́БЛЮВАТИ, юю, юєш і НЕДОЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. Відчувати неприязнь, неприхильність, несхильність до кого-, чого-небудь; не любити.  Словник української мови в 11 томах