недорозвинений

НЕДОРОЗВИ́НЕНИЙ, а, е.

Який зупинився або затримався в своєму розвиткові, рості; який не досягає повного розвитку, не має потрібних якостей; неповноцінний.

Походженням людини від тварин пояснюється наявність в її організмі недорозвинених і, як правило, непрацюючих органів (з навч. літ.);

У хворих рослин знижується інтенсивність асиміляції, внаслідок чого рослина стає недорозвиненою і нерідко гине (з наук. літ.);

// Який характеризується недостатнім чи загальмованим розвитком розумових здібностей.

Значення в інших словниках

1. недорозвинений — недорозви́нений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недорозвинений — див. дурний; слабий  Словник синонімів Вусика
3. недорозвинений — -а, -е. Який зупинився або затримався в своєму розвиткові, рості; який не досягає повного розвитку, не має потрібних якостей; неповноцінний. || Який характеризується недостатнім чи загальмованим розвитком розумових здібностей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. недорозвинений — НЕДОРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕДОРОЗВИ́НУТИЙ) (про організм або окремий орган — який зупинився чи затримався в своєму розвиткові, рості); АБОРТИ́ВНИЙ спец. (про рослини); ІНФАНТИ́ЛЬНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. недорозвинений — НЕДОРОЗВИ́НЕНИЙ, а, е. Який зупинився або затримався в своєму розвиткові, рості; який не досягає повного розвитку, не має потрібних якостей; неповноцінний.  Словник української мови в 11 томах