Словник української мови у 20 томах

недіяльний

НЕДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е.

Який не виявляє активності, діяльності; бездіяльний.

Галицькі українці, які яскраво продемонстрували здатність до самоуправління, з не залежних від них причин не змогли здобути державності. Це не означає, що вони діяли бездоганно: їхні зусилля підривалися недіяльним керівництвом (з навч. літ.);

// Позбавлений активної діяльності.

Забрались би [дід з бабою] у тісний кут. Да хліб собі їли б тихо. Але дід на таку недіяльну роль не згоджується (Б. Лепкий).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. недіяльний — недія́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. недіяльний — -а, -е. Який не виявляє активності, діяльності; бездіяльний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недіяльний — ПАСИ́ВНИЙ (байдужий до навколишньої дійсності), НЕАКТИ́ВНИЙ, БЕЗДІЯ́ЛЬНИЙ, НЕДІЯ́ЛЬНИЙ (який не прагне до діяльності); ІНЕ́РТНИЙ, БЕЗІНІЦІАТИ́ВНИЙ (який не виявляє ініціативи); НЕЕНЕРГІ́ЙНИЙ, СО́ННИЙ (позбавлений енергії).  Словник синонімів української мови
  4. недіяльний — НЕДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не виявляє активності, діяльності; бездіяльний.  Словник української мови в 11 томах