нежиттєвий
НЕЖИТТЄ́ВИЙ, а, е, НЕЖИТТЬОВИ́Й, а́, е́.
1. Якого не можна чи не варто запроваджувати в життя, позбавлений життєвої необхідності.
Організація сільськогосподарських комун, в яких усуспільнювалися б не тільки всі засоби виробництва, а й особисте господарство колгоспників, як масова форма була нежиттєвою, бо тоді ще мало була розвинена техніка і не вистачало продуктів для задоволення всіх побутових потреб колгоспників (з наук. літ.).
2. Відірваний, далекий від життя, від дійсності.
Їхня бесіда стає чимраз експресивнішою, виринають десятки віртуальних прожектів і нежиттєвих фантазій (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)