незалежно

НЕЗАЛЕ́ЖНО.

Присл. до незале́жний.

Дід прийняв листа гордо й незалежно (О. Донченко);

Хлопець був худий, виснажений, але тримався незалежно (І. Микитенко).

○ (1) Незале́жно від, у функц. неузгодж. означ., прийм., з род. в. – уживається при позначенні предметів, явищ, понять, які не беруться до уваги при розгортанні дії.

Чим далі, тим все ясніше стає, що події розгортаються незалежно від його бажань і прагнень (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. незалежно — незале́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незалежно — Присл. до незалежний. Незалежно від прийм., із род. в. — уживається для позначення предметів, явищ, понять, які не беруться до уваги під час розгортання дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незалежно — НЕЗАЛЕ́ЖНО. Присл. до незале́жний. Дід прийняв листа гордо й незалежно (Донч., VI, 1957, 12); Хлопець був худий, виснажений, але тримався незалежно (Мик., II, 1957, 416). Незале́жно від, прийм., з род.  Словник української мови в 11 томах