незацікавленість
НЕЗАЦІКА́ВЛЕНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. незаціка́влений.
А з огляду на особи понятих (на практиці частіше за все залучаються пенсіонери правоохоронних органів чи курсанти профільних вузів), суд може засумніватися в їх незацікавленості та об'єктивності (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)