незичливо

НЕЗИ́ЧЛИ́ВО.

Присл. до нези́чли́вий.

Похиливши голову, дивився на нього митрополит суворо і незичливо (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. незичливо — нези́чли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незичливо — Присл. до незичливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незичливо — НЕЗИ́ЧЛИ́ВО. Присл. до нези́чли́вий. Похиливши голову, дивився на нього митрополит суворо і незичливо (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 436).  Словник української мови в 11 томах
4. незичливо — Незичливо нар. Недоброжелательно.  Словник української мови Грінченка