незрілий
НЕЗРІ́ЛИЙ, а, е.
1. Який не дозрів, не досяг повної стиглості (про фрукти, овочі, насіння); неспілий.
Янцьо сів коло тата .. й почав вибирати з-за пазухи незрілі ще лісові горіхи (О. Кобилянська);
На ній [лозі виноградній] незрілий плід висів (М. Шеремет).
2. Який не досяг повного розвитку, зрілості, повноліття (про людину).
Не інакше як через це й стара качка не злетіла з озерця, коли почула здаля мої кроки. Хіба ж могла вона, мати, лишити напризволяще своїх нерозумних, незрілих дітей! (Б. Антоненко-Давидович);
// Характерний для людини, що не досягла зрілості.
Незрілий розум.
3. перен. Позбавлений достатньої майстерності, викінченості; недосконалий.
Незрілий твір;
Незрілі малюнки.
Словник української мови (СУМ-20)