Словник української мови у 20 томах

незів'ялий

НЕЗІВ'Я́ЛИЙ, а, е.

1. Який не втратив свіжості, зеленого кольору (про рослини).

Ще незів'ялі чебреці Лягають нам під ноги, А в тебе втома на лиці Із дальньої дороги (Я. Шпорта).

2. перен. Який зберіг свіжість, попередній вигляд.

Якби знав я, що побачу вроду пишную твою в незів'ялім, повнім блиску, – я побіг би, як стою (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. незів'ялий — незів'я́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. незів'ялий — -а, -е. 1》 Який не втратив свіжості, зеленого кольору (про рослини). 2》 перен. Який зберіг свіжість, попередній вигляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови