Словник української мови у 20 томах

нез'ясовний

НЕЗ'ЯСО́ВНИЙ, а, е.

Якого не можна з'ясувати, пояснити.

Йому здавалося, що він чує голоси за червоними дверима, вгадує людські постаті. Це було дивне, зовсім незрозуміле й нез'ясовне почуття (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нез'ясовний — нез'ясо́вний прикметник якого не можна пояснити  Орфографічний словник української мови
  2. нез'ясовний — Непоясненний, г. невиясненний; (незрозумілий) незбагненний.  Словник синонімів Караванського
  3. нез'ясовний — -а, -е. Якого не можна з'ясувати, пояснити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нез'ясовний — БЕЗПРИЧИ́ННИЙ (якому не можна знайти якусь причину, якесь розумне пояснення), ДАРЕ́МНИЙ, НЕЗ'ЯСО́ВНИЙ, НЕЗ'ЯСО́ВАНИЙ, НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якому немає пояснення). Було в осінньому краєвиді щось таке, що навівало безпричинну журбу (С.  Словник синонімів української мови