неймовіра

НЕЙМОВІ́РА, и.

1. ч. і ж. Недовірлива, підозрілива людина.

Відгортають землю, підіймають рами, весело нахваляються: – Підемо та притягнемо того цибатого морганіста сюди! Зігнися, неймовіро, в дугу, залазь у траншею, та подивись: живе наш лимонарій! (О. Гончар).

2. ж., рідко. Те саме, що недові́р'я.

Вона міцно держала в замазаних свіжою землею пальцях ключ, з неймовірою поглядаючи на Раїсу (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. неймовіра — неймові́ра іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. неймовіра — -и, ж., рідко. Те саме, що недовір'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неймовіра — НЕЙМОВІ́РА, и, ж., рідко. Те саме, що недові́р’я. Вона міцно держала в замазаних свіжою землею пальцях ключ, з неймовірою поглядаючи на Раїсу (Коцюб., І, 1955, 310).  Словник української мови в 11 томах
4. неймовіра — Неймовіра, -ри об. Недовѣрчивый человѣкъ.  Словник української мови Грінченка