нейрон

НЕЙРО́Н, а, ч.

Нервова клітина з усіма відростками, що відходять від її тіла.

Надзвичайно складний витвір живої природи – людський мозок – складається принаймні з 10 мільярдів клітин- нейронів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. нейрон — нейро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нейрон — [неийрон] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў  Орфоепічний словник української мови
3. нейрон — неврон, -а, ч. Нервова клітина з усіма відростками, що відходять від її тіла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нейрон — нейро́н, невро́н (від грец. νεΰρον – жила, нерв) нервова клітина разом з усіма її відростками (невритами й дендритами), яка є основним структурним і функціональним елементом нервової тканини.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. нейрон — Основна структурна і функціональна одиниця нервової системи; має здатність утворювати і проводити нервові імпульси; н. взаємодіють між собою і з клітинами органів через синапси.  Універсальний словник-енциклопедія
6. нейрон — НЕЙРО́Н, а, ч. Нервова клітина з усіма відростками, що відходять від її тіла. Надзвичайно складний витвір живої природи — людський мозок — складається принаймні з 10 мільярдів клітин— нейронів (Наука.., 9, 1969, 10).  Словник української мови в 11 томах