Словник української мови у 20 томах

некладений

НЕКЛА́ДЕНИЙ, а, е.

1. Непокладений.

2. розм. Некастрований, невихолощений.

Некладений кінь (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. некладений — некла́дений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. некладений — -а, -е. 1》 Якого не поклали. 2》 діал. Некастрований. Некладений кінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. некладений — Некла́дений, -а, -е 1) Неположенный. 2) Неоскопленный. Кінь некладений.  Словник української мови Грінченка