некоординований

НЕКООРДИНО́ВАНИЙ, а, е.

Дії, рухи або діяльність, робота яких не узгоджується внутрішньо.

Ніна помітила, що рухи в Софи були дивно некоординовані, вона змахувала руками так, ніби, пливучи, горнула під себе воду (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. некоординований — некоордино́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. некоординований — -а, -е. Позбавлений координації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. некоординований — НЕКООРДИНО́ВАНИЙ, а, е. Позбавлений координації. Ніна помітила, що рухи в Софи були дивно некоординовані, вона змахувала руками так, ніби, пливучи, горнула під себе воду (Коп., Земля.., 1957, 172).  Словник української мови в 11 томах