некультурний

НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, а, е.

1. З низьким рівнем освіти, культурного розвитку; неосвічений, неінтелігентний.

Боже, які ми ще некультурні (М. Коцюбинський);

Некультурна країна;

// Який свідчить про чию-небудь темноту, відсталість; відсталий, малорозвинений.

Їде він [агроном] повнісінький бажання, повнісінький пориву, енергії допомогти темному селянинові в його некультурній праці (Остап Вишня).

2. Який не має культурних навичок; грубий.

Грубий, некультурний гуцул голосно називав такі часті [частини] тіла, про які станіславівська дячиха навіть сумнівалася, чи взагалі вони можуть у неї існувати (Г. Хоткевич);

Мама сердиться моя, Некультурний, каже, я. – Це чому? – питаю в мами. Каже: – Лишенько моє! Цукор ти береш руками, А для цього ложка є (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. некультурний — (який не має належного виховання) невихований, (без вміння поводитися) неотесаний.  Словник синонімів Полюги
2. некультурний — некульту́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. некультурний — див. грубий  Словник синонімів Вусика
4. некультурний — -а, -е. 1》 З низьким рівнем культури; відсталий. Некультурна країна. || Який свідчить про чию-небудь темноту, відсталість. 2》 Який не має культурних навиків; грубий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. некультурний — ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл.  Словник синонімів української мови
6. некультурний — НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, а, е. 1. З низьким рівнем культури; відсталий. Боже, які ми ще некультурні (Коцюб., III, 1956, 306); Некультурна країна; // Який свідчить про чию-небудь темноту, відсталість.  Словник української мови в 11 томах