некурець
НЕКУРЕ́ЦЬ, рця́, ч.
Людина, яка не має звички палити.
Курці зразу ж повалили на площадку сходів. У кімнаті лишилися некурці, обступили Федора Івановича (А. Головко);
Смертність від рака легенів у курців вдесятеро більша, ніж у некурців (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)