нелагода
НЕЛА́ГОДА, и, ж., розм.
1. Відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між людьми, пов'язаними між собою родинними, товариськими стосунками; незгода, незлагода.
Ой ти старий, я молода, тим між нами нелагода (Сл. Б. Грінченка).
2. Відсутність таланту, щастя, удачі в ділах, справах;
// у знач. присудк. сл. Не щастить, не ведеться.
Здається й роботящий чоловік, але йому все нелагода (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)