нелад
НЕ́ЛАД, у, ч.
1. Відсутність, порушення порядку; безладдя, безпорядок.
В світлиці був такий нелад, що вона не знала, за що хапатись (І. Нечуй-Левицький);
– У вас, дівчата, все в неладі, – каже одного разу Тарас сестрам, – .. а речі ваші, де хто схоче, там їх побачить... (С. Ковалів).
2. Недружні стосунки, чвари між ким-небудь; непорозуміння.
[Ю р к о:] Де ж це вони? [Павло:] Може, до батьків пішли? [Юрко:] 3 батьками у них нелад (М. Кропивницький);
У папері було написано, що Зінько баламутний чоловік, що він чинить у громаді всякий нелад .. і раз у раз бунтує народ (Б. Грінченко);
– Знайте, що всякий нелад і чвари починаються по людях від бідності й злиднів (В. Кучер).
3. Відсутність злагодженості у чому-небудь; розлад.
Поміж співаками почалася якась руханина, нелад в голосах (С. Васильченко).
4. Порушення нормального функціонування якого-небудь органа, системи і т. ін.
Обидві тітки .. примічали в неї деякі прикмети психічного неладу (І. Нечуй-Левицький);
[Милевський:] Оце був я у нього перед виїздом, застав його зовсім у поганому стані, ходить не може, .. з серцем нелад (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)