нелегкий
НЕЛЕГКИ́Й, а́, е́.
1. Який вимагає великих зусиль (фізичних чи розумових), напруження, затрати енергії для здійснення, розв'язання, з'ясування і т. ін. чого-небудь.
Лежав там камінь нелегкий, Віками в землю вріс (П. Грабовський);
Робота в експедиції була нелегка (М. Чабанівський);
Нелегка ноша;
Тільки, коли розв'язує [Віталій] задачу якусь нелегку, тоді враз стає серйозним, нахмуреним (О. Гончар);
// Сповнений труднощів, нестатків, горя, переживань і т. ін.
Настали нелегкі часи (І. Нечуй-Левицький);
Брага їсть мовчки, серйозно, а біля примружених очей уже променяться зморшки – свідки нелегкого, видно, життя (О. Гончар).
2. Позбавлений радості (про роздуми, переживання і т. ін.).
Нелегкі роздуми не раз тривожили душу Погиби, І найбільше лякало те, що з кожним днем він все більше віддалявся від золотих долин свого життя і від своєї України (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)