Словник української мови у 20 томах

нелегкий

НЕЛЕГКИ́Й, а́, е́.

1. Який вимагає великих зусиль (фізичних чи розумових), напруження, затрати енергії для здійснення, розв'язання, з'ясування і т. ін. чого-небудь.

Лежав там камінь нелегкий, Віками в землю вріс (П. Грабовський);

Робота в експедиції була нелегка (М. Чабанівський);

Нелегка ноша;

Тільки, коли розв'язує [Віталій] задачу якусь нелегку, тоді враз стає серйозним, нахмуреним (О. Гончар);

// Сповнений труднощів, нестатків, горя, переживань і т. ін.

Настали нелегкі часи (І. Нечуй-Левицький);

Брага їсть мовчки, серйозно, а біля примружених очей уже променяться зморшки – свідки нелегкого, видно, життя (О. Гончар).

2. Позбавлений радості (про роздуми, переживання і т. ін.).

Нелегкі роздуми не раз тривожили душу Погиби, І найбільше лякало те, що з кожним днем він все більше віддалявся від золотих долин свого життя і від своєї України (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нелегкий — нелегки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нелегкий — див. важкий  Словник синонімів Вусика
  3. нелегкий — [неилеигкий] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
  4. нелегкий — -а, -е. 1》 Який має значну вагу; досить важкий. Нелегка ноша. 2》 Який вимагає великих зусиль (фізичних чи розумових), напруження, затрати енергії для здійснення, розв'язання, з'ясування і т. ін. чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нелегкий — важки́й на ру́ку. Який без особливих зусиль може дуже боляче вдарити; дуже сильний. Важкий був на руку Потапович та дужий! (Панас Мирний); — Ви, пане Гульський, пам’ятайте, що Нечипір та Богданін — люди важкі на руку (Іван Ле). нелегки́й на ру́ку.  Фразеологічний словник української мови
  6. нелегкий — ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  7. нелегкий — НЕЛЕГКИ́Й, а́, е́. 1. Який має значну вагу; досить важкий. Лежав там камінь нелегкий, Віками в землю вріс (Граб., І, 1959, 598); Нелегка ноша.  Словник української мови в 11 томах