Словник української мови у 20 томах

немісцевий

НЕМІСЦЕ́ВИЙ, а, е.

1. Який не стосується певної місцевості, не живе в якійсь місцевості тощо.

Немісцевий житель.

2. рідко. Який не поширює своєї дії на частину цілого; загальний.

Немісцевий наркоз.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. немісцевий — немісце́вий прикметник  Орфографічний словник української мови