ненапад
НЕНА́ПАД, у, ч.
Відмова договірних сторін від ворожих дій одна проти одної.
Заборонялося вести у прикордонній зоні пустопорожні розмови про конфлікт з Німеччиною, щоб часом не розірвати пакт про ненапад (М. Малиновська).
Словник української мови (СУМ-20)