необрізаний
НЕОБРІ́ЗАНИЙ, а, е.
1. Якого не обрізали.
Необрізане волосся;
Необрізана суха гілка.
2. фізл. Про осіб чоловічої статі – в якого не обрізано крайньої плоті.
Той скинув штани, нічого не розуміючи. Христофор Ничипорович спостерігав, як до ніг рудобородого нагнувся полковник Джура – комендант міської поліції – й не без розчарування сказав: – А він справді необрізаний. Християнин, – і з такої невдачі не без задоволення затопив рудобородому в пику (Б. Харчук).
3. рел. Про осіб чоловічої статі – який не пройшов обряду обрізання.
А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Словник української мови (СУМ-20)