Словник української мови у 20 томах

необґрунтований

НЕОБҐРУНТО́ВАНИЙ, а, е.

Позбавлений достатньої кількості фактів, доказів; бездоказовий.

Голослівні, необґрунтовані судження нікого не переконують і терплять крах при першій же перевірці їх практикою (з навч. літ.);

Ранній, вінницький період життя і творчості М. Коцюбинського вивчений .. недостатньо: тут мають місце необґрунтовані твердження, неточності, перекручення фактів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. необґрунтований — необґрунто́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. необґрунтований — -а, -е. Позбавлений достатньої кількості фактів, доказів; бездоказовий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. необґрунтований — Необґрунто́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)