неорганізований
НЕОРГАНІЗО́ВАНИЙ, а, е.
1. Який не вміє діяти точно й планомірно, не дотримується певного порядку в чомусь (про людину).
Розумний [хлопець], тямковитий – правда. Але надзвичайно неврівноважений, хаотичний, неорганізований (Ю. Бедзик);
Недисциплінований учень.
2. Який характеризується невпорядкованістю, незлагодженістю дій, стихійний.
Після останнього подорожчання проїзду у громадському транспорті у столиці пройшло відразу кілька неорганізованих вуличних акцій протесту (з газ.).
3. У якому немає громадських об'єднань, що захищають інтереси, певним чином підтримують їхніх членів або прибічників (про форми суспільного життя людей).
В Україні говорити про громадянське суспільство ще зарано, бо саме це суспільство живе ще життям неорганізованим, не вельми поспішаючи зорганізуватися в усілякі громадські об'єднання (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)