неоромантизм
НЕОРОМАНТИ́ЗМ, у, ч.
Комплекс різноманітних напрямів у європейській мистецькій культурі кінця XIX – початку XX ст., які відродили ряд принципів романтизму (пафос особистої волі, заперечення буденного, культ ірраціонального, потяг до фантастики та ін.).
На сьогодні класичними стали сповнений захоплення вигук І. Франка – “І звідкіля ти взявся у нас такий?”, аргументована констатація подивованим М. Коцюбинським популярності і читабельності Винниченкових творів і, врешті-решт, виведена Лесею Українкою формула неоромантизму на прикладі Винниченка (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)