неосяжний

НЕОСЯ́ЖНИЙ, а, е.

Який не має видимих меж, дуже великий щодо розміру; неоглядний, неозорий.

Іде неосяжним степом селянська підвода (Ю. Яновський);

Синіло неосяжне море (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. неосяжний — неося́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неосяжний — Неозорий, неоглядний, неокраїй, р. неозорений, (лан) широкополий; п! БЕЗКРАЇЙ.  Словник синонімів Караванського
3. неосяжний — див. безмежний; широкий  Словник синонімів Вусика
4. неосяжний — -а, -е. Який не має видимих меж, дуже великий щодо розміру; неоглядний, неозорий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. неосяжний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
6. неосяжний — Неося́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. неосяжний — НЕОСЯ́ЖНИЙ, а, е. Який не має видимих меж, дуже великий щодо розміру; неоглядний, неозорий. Іде неосяжним степом селянська підвода (Ю Янов., ІV, 1959, 239); Всі народи нашої неосяжної Батьківщини безмежно люблять свою прекрасну столицю (Бажан, Наша..  Словник української мови в 11 томах
8. неосяжний — Неося́жний, -а, -е 1) Необъятный. 2) Недостижимый.  Словник української мови Грінченка