непоквапливий

НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, а, е.

1. Який нестарається, не намагається якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію; неспішний, неквапливий.

Софрон – завжди спокійний, врівноважений та непоквапливий, що й не ходив, а величаво цибав, – на цей раз біг, наче якийсь шустрий хлопчик (Ю. Смолич);

// Якому не власт. таке старання, намагання.

У всій його постаті, в непоквапливих рухах не було нічого войовничого (А. Шиян).

2. Який здійснюється, відбувається, впливає тощо протягом досить тривалого часу; повільний.

Значення в інших словниках

1. непоквапливий — непоква́пливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непоквапливий — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
3. непоквапливий — -а, -е. Який не квапиться; якому не властива поквапливість. || Власт. тому, хто не квапиться.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непоквапливий — ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник...  Словник синонімів української мови
5. непоквапливий — НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, а, е. Який не квапиться; якому не властива поквапливість. Софрон — завжди спокійний, врівноважений та непоквапливий, що й не ходив, а величаво цибав, — на цей раз біг, наче якийсь шустрий хлопчик (Смолич, Реве та стогне..  Словник української мови в 11 томах