непоодинокий

НЕПООДИНО́КИЙ, а, е.

Який нерідко повторюється, трапляється і т. ін.

Є непоодинокі випадки, коли через непідготовленість машин значна частина зерна розсипається по дорозі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. непоодинокий — непоодино́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непоодинокий — -а, -е. Який нерідко повторюється, трапляється і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непоодинокий — НЕПООДИНО́КИЙ, а, е. Який нерідко повторюється, трапляється і т. ін. Є непоодинокі випадки, коли через непідготовленість машин значна частина зерна розсипається по дорозі (Рад. Укр., 14.VІІ 1962, 3).  Словник української мови в 11 томах