непояснимий
НЕПОЯСНИ́МИЙ, а, е.
Те саме, що непоясне́нний.
Йому затяло дух, і він щосили боровся з цим непояснимим для нього жахним чуттям (Олесь Досвітній);
Дивлячись на програші та виграші інших, хлопець поступово проймався дивною, непояснимою певністю, що йому поталанить (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)