Словник української мови у 20 томах

непримхливий

НЕПРИМХЛИ́ВИЙ, а, е.

Який задовольняється лише необхідним, малим; дуже скромний у своїх вимогах, потребах; невибагливий.

Слухняна [Ольга] завжди, непримхлива, Весела завжди, як весна (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. непримхливий — непримхли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непримхливий — див. скромний  Словник синонімів Вусика
  3. непримхливий — -а, -е. Який задовольняється лише необхідним, малим; дуже скромний у своїх вимогах; невибагливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непримхливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ (який задовольняється найнеобхіднішим щодо життєвих вигод, умов існування); НЕВИМО́ГЛИВИЙ (без надмірних вимог); НЕВЕРЕДЛИ́ВИЙ, НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, НЕПРИМХЛИ́ВИЙ (який задовольняється тим, що в нього є або що йому пропонують)...  Словник синонімів української мови
  5. непримхливий — НЕПРИМХЛИ́ВИЙ, а, е. Який задовольняється лише необхідним, малим; дуже скромний у своїх вимогах; невибагливий. Слухняна [Ольга] завжди, непримхлива, Весела завжди, як весна (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 352).  Словник української мови в 11 томах