непримітність
НЕПРИМІ́ТНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до непримі́тний.
Усе починалося так просто й банально (саме у тій непримітності й губилася ниточка Аріадни, за яку я не міг ухопитися) (із журн.);
Актор перетворив Яго на чиновника середньої руки, страшного своєю зовнішньою непримітністю, за якою – віртуозна майстерність володіння клинком інтриги, пістолетом злого язика (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)