Словник української мови у 20 томах

непрямий

НЕПРЯМИ́Й, а́, е́.

1. Який не стосується прямо, безпосередньо чого-небудь, не зв'язаний з основним; не безпосередній.

Нашу увагу звернено до центрів галактик – їх ядер. І ось чому. Кілька років тому були одержані непрямі дані про величезні вибухи в ядрах (з наук.-попул. літ.).

2. спец. Який здійснюється, відбувається не безпосередньо, а з проміжними періодами, етапами.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. непрямий — непрями́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непрямий — [неипр'амий] м. (на) -мому/-м'ім, мн. -м'і  Орфоепічний словник української мови
  3. непрямий — -а, -е. 1》 Який не стосується прямо, безпосередньо чого-небудь, не зв'язаний з основним; не безпосередній. 2》 спец. Який здійснюється, відбувається не безпосередньо, а з проміжними періодами, етапами. Непряма мова лінгв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непрямий — Непростий, побічний, посередній  Словник чужослів Павло Штепа
  5. непрямий — ПОСЕРЕ́ДНІЙ (який здійснюється, виявляється тощо не безпосередньо), НЕПРЯМИ́Й, ОПОСЕРЕДКО́ВАНИЙ. Подаються пропозиції і здогадки, враховуються посередні причини (О.  Словник синонімів української мови
  6. непрямий — Непрями́й, -ма́, -ме́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. непрямий — НЕПРЯМИ́Й, а́, е́. 1. Який не стосується прямо, безпосередньо чого-небудь, не зв’язаний з основним; не безпосередній. Нашу увагу звернено до центрів галактик — їх ядер. І ось чому.  Словник української мови в 11 томах