Словник української мови у 20 томах

непряха

НЕПРЯ́ХА, и, ж.

Жінка або дівчина, яка не вміє чи не хоче прясти.

Була собі непряха і недбаха (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. непряха — -и, ж., фольк. Яка не вміє або не хоче приясти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. непряха — Непря́ха, -хи ж. Неумѣющая или не желающая прясть. Була собі непряха і недбаха. Рудч. Ск. І. 176.  Словник української мови Грінченка