непідсудний
НЕПІДСУ́ДНИЙ, а, е.
Який не підлягаю суду.
– Сказав би я вам, чоловіче, про отця Василія... Та мовлено в Святому писанні: не судіть інших – і самі непідсудні будете. (Ю. Хорунжий);
Тільки самі козаки були непідсудні воєводам, а решта населення віддавалася під їх управу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)