Словник української мови у 20 томах

неристь

НЕ́РИСТЬ, і, ж., діал.

Вороже, вкрай неприхильне ставлення до кого-небудь; ненависть.

Та таки ж неристь у нього до мене.., ненависть (Сл. Б. Грінченка);

Він неристь положив на мене (Сл. Б. Грінченка);

Люде [люди] неристь накладали оце на мене (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. неристь — не́ристь іменник жіночого роду ненависть діал.  Орфографічний словник української мови
  2. неристь — -і, ж., діал. Ворожість, ненависть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неристь — Не́ристь, -сти ж. Вражда. Та таки ж неристь у нього до мене... ненависть. Миргор. у. Він неристь положив на мене. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. Люде неристь накладали оце на мене. Екатер. г. см. нересть.  Словник української мови Грінченка