нерозчинний

НЕРОЗЧИ́ННИЙ, а, е.

Який у сполученні з рідиною не перетворюється на однорідну рідку масу, не розчиняється.

Фосфор міститься у фосфоритному борошні у вигляді нерозчинної у воді солі (з навч. літ.);

У воді олії практично нерозчинні (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. нерозчинний — нерозчи́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нерозчинний — [неирожчин:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
3. нерозчинний — -а, -е. Який не розчиняється в чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нерозчинний — НЕРОЗЧИ́ННИЙ, а, е. Який не розчиняється в чому-небудь. Фосфор міститься у фосфоритному борошні у вигляді нерозчинної у воді солі (Хімія, 1956, 97); У воді олії практично нерозчинні (Ол. та ефір. культ., 1956, 5).  Словник української мови в 11 томах