нерозібраний
НЕРОЗІ́БРАНИЙ, а, е.
1. Якого не роз'єднали, не розібрали на частини.
Розбирати всі верстати вже не було часу, і тому їх вантажили на платформу нерозібраними (О. Донченко);
// Якого не розділили, не розчленували на відповідні частини (про тушу вбитої тварини).
Нерозібрана заколота свиня.
2. Якого не розклали, не розмістили у певному порядку, за певними ознаками.
Книги .. були нерозібрані, не було каталогів (Ю. Збанацький).
3. розм. Те саме, що нероздя́гнений.
Помаркотнів [засмутився] малий Стефан, неначе скотився з високої дебрі в студену воду і нерозібраний купався (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)