Словник української мови у 20 томах

несвоєчасно

НЕСВОЄЧА́СНО.

Присл. до несвоєча́сний.

Дуже несвоєчасно підступив до нього на той час Тарас (О. Іваненко);

Задивились на хлопця хористи, заслухались, навіть несвоєчасно підхопили приспів (Ю. Збанацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. несвоєчасно — несвоєча́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. несвоєчасно — Присл. до несвоєчасний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несвоєчасно — НЕДОРЕ́ЧНО (у неслушний час), НЕ ДО РЕ́ЧІ, НЕВПО́РУ, НЕВЧА́СНО, НЕСВОЄЧА́СНО, НЕ ДО ШМИ́ГИ розм.; ЯК НА ТЕ́, ЯК (НА́ЧЕ і т. ін.) НАВМИ́СНО (НАВМИ́СНЕ), ЯК (НА́ЧЕ і т. ін.) НА ЗЛО́ підсил. розм. (у знач. вставн. сл. — у невідповідний момент, не до речі).  Словник синонімів української мови
  4. несвоєчасно — НЕСВОЄЧА́СНО. Присл. до несвоєча́сний. Дуже несвоєчасно підступив до нього на той час Тарас (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 67); Задивились на хлопця хористи, заслухались, навіть несвоєчасно підхопили приспів (Збан., Малин. дзвін, 1958, 231).  Словник української мови в 11 томах