несвітський

НЕСВІ́ТСЬКИЙ, а, е, рідко.

Невластивий людині.

Він з несвітським криком кинувся сам на коліна перед .. дівчиною (І. Франко);

Знадвору вривається несвітський галас (Леся Українка);

// Якого не можна перенести, стерпіти; дуже сильний, надмірний.

У неї душа кричала від несвітського болю, але ні одне слово не проходило крізь уста (Б. Грінченко);

Рана запеклася на височку, І жах несвітський в погляді застиг (М. Рильський);

// Дуже сильний, значний силою свого вияву.

Було трохи паморочно від несвітської спекоти в вагоні, але то хутко минуло (Леся Українка);

Їй здалося, що земля западає під її ногами й несвітська тьма застилає небо (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. несвітський — несві́тський прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. несвітський — див. небувалий  Словник синонімів Вусика
3. несвітський — -а, -е, рідко. Невластивий людині. || Якого не можна стерпіти; дуже сильний, надмірний. || Дуже сильний, значний силою свого вияву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. несвітський — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ДУ́ЖИЙ, ЗНАЧНИ́Й, НЕАБИ́ЯКИЙ, ДО́БРИЙ, ВАЖКИ́Й, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. несвітський — Несві́тський, несві́тній. Несві́тський крик, біль  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. несвітський — НЕСВІ́ТСЬКИЙ, а, е, рідко. Невластивий людині. Він з несвітським криком кинувся сам на коліна перед .. дівчиною (Фр., IV, 1950, 155); Знадвору вривається несвітський галас (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах