неспинний
НЕСПИ́ННИЙ, а, е.
1. Який здійснюється без перерви протягом тривалого часу; безупинний, безперервний.
З вулиці долітало неспинне гарчання моторів (Н. Рибак);
Отаке його безталання! Змалку – нужда і нужа: злиденне дитинство, безрадісна юність, бідність і поневіряння, неспинна виснажлива праця (Ю. Смолич).
2. Якого не можна зупинити, стримати; невтримний.
В страшному, неспинному пориві вривалися партизани в траншеї, доти (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)